розвішувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розвісити — див. розвішувати … Український тлумачний словник
розвішати — див. розвішувати … Український тлумачний словник
розвішування — я, с. Дія за знач. розвішувати … Український тлумачний словник
розвішуватися — ується, недок. Пас. до розвішувати … Український тлумачний словник
розв'язувати — ую, уєш, недок., розв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Розпускати, роз єднувати кінці чого небудь зв язаного. || Звільняти кого , що небудь від мотузки, шпагату, зав язки і т. ін. •• Розв я/зувати ру/ки кому, чиї а) звільняти від родинних … Український тлумачний словник
розв'язувати — 1) = розв язати (роз єднувати кінці чого н. зв язаного); розшморгувати, розшморгнути, розсупонювати, розсупонити (супоню, зав язку, петлю, вузол тощо); розшнуровувати, розшнурувати, розпускати, розпустити (шнурок, тасьму, плетиво тощо),… … Словник синонімів української мови
порозвішувати — ую, уєш і рідко порозві/шати, аю, аєш, док., перех. 1) Розвісити все чи багато чого небудь. 2) тільки порозві/шувати. Широко, в різні боки розкинути гілки (про дерева) … Український тлумачний словник
вирішувати — ую, уєш і рідко виріша/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/рішити, шу, шиш, док., перех. 1) з інфін. або підрядним додатковим.Роздумуючи, обмірковуючи, доходити до якого небудь висновку. 2) Знаходити яку небудь відповідь; розв язувати питання. || Доводити… … Український тлумачний словник
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки